Наглядова рада УКФ: спроба №2


Фото: Укрінформ Про наглядову раду УКФ

Наглядову раду УКФ формують на три роки. Вона складається з дев’яти осіб: двох призначає президент, двох — Мінкульт, двох обирають від закладів культури, ще двох — від громадських об’єднань; дев’яту персону — голову фонду — обирають інші вісім членів НР і затверджують наказом міністра культури.

Отже, громадськість може впливати на обрання чотирьох членів НР: від закладів культури й ГО. Цього достатньо, аби контролювати обрання голови НР, а також щоб (разом з головою) просувати потрібні рішення НР: за регламентом, щоб ухвалити рішення, потрібно п’ять голосів.

Важливо також пам’ятати, що законного шляху відкликати члена НР після його призначення наразі нема. Єдиний спосіб — звільнення за власним бажанням. Користуючись цим, окремі члени НР роками не відвідували засідання, але трималися за свої місця — і їх не можна було замінити на колег, які виконували б свій обов’язок.

Члени НР УКФ працюють на громадських засадах, тобто не отримують оплати.

Фото: Укрінформ Засідання Наглядової ради Українського культурного фонду з конкурсного добору на посаду виконавчого директора УКФ

Хто балотується

За законом про УКФ, склад НР формують з осіб, компетентних у сфері культури, які мають бездоганну ділову репутацію, високий суспільний авторитет, є визнаними фахівцями у своїй сфері. Водночас членами наглядової ради не можуть бути особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За даними МКІП, на вибори зареєструвалися 20 претендентів від закладів культури й 11 від громадських об’єднань; утім дехто згодом відкликав заяву. 

Зараз маємо такі виборчі списки:

Від закладів культури:

  • Білоус Андрій — Театрально-видовищний заклад культури «Київський національний академічний Молодий театр»;

    Фото: Укрінформ Андрій Білоус

  • Вергунов Віктор — Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України;
  • Гунченко Вєста — Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр ляльок»;
  • Качанов Петро — Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва;
  • Кириченко Сергій — Комунальне підприємство «Житомирська обласна філармонія ім. С. Ріхтера»;
  • Кічатий Леонід — Державний історико-культурний заповідник м. Дубна;
  • Книга Олександр — Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша;

    Фото: Віктор Братан Олександр Книга

  • Коротун Надія — Комунальний заклад «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара»;
  • Мойсієнко Сергій — Комунальне підприємство «Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка»;
  • Несин Катерина — Комунальний заклад Іванківської селищної ради «Іванківський будинок культури»;
  • Пилипець Тетяна — Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука»;
  • Савчук Юрій — Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс;
  • Сагайдак Ольга — Комунальна установа «Інститут стратегії культури»

    Фото: facebook.com/culturecongress.lviv Ольга Сагайдак

  • Сербін Олег — Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого;
  • Сошнікова Ольга — Комунальний заклад «Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова»;
  • Тихомиров Ігор — Комунальне підприємство «Чернігівський молодіжний театр»;
  • Ткач Юрій — Комунальний заклад «Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана»;
  • Чмелик Роман — Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський історичний музей»;
  • Шейко Володимир — Державне підприємство «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»;

    Фото: theukrainians.org

  • Ярмуш Ольга — Сосницький літературно-меморіальний музей О. П. Довженка.

Від громадських об’єднань:

  • Bopобей Володимир — Громадська спілка «Центр “Регіональний розвиток”»;
  • Барінова Яна — Громадська організація «Кримський інститут стратегічних досліджень»;
  • Бітаєв Валерій — Громадська організація «Інститут соціальних та культурних зв’язків»;
  • Богун Марина — Громадська організація «Штука»;
  • Вінтоняк Віктор — Громадська організація «Свято ковалів»;
  • Логвиненко Богдан — Громадська організація «Українер»;
  • Сусленський Олександр — Громадська організація «Українська оперна спілка».

Слід зауважити, що Олександр Сусленський входить до чинного складу НР, а Валерія Бітаєва теперішня НР висувала як голову.

Хто обирає

Кожний заклад культури може обрати одного представника для голосування. Цей представник може віддати голос за двох кандидатів від закладів культури. Аналогічно обирають кандидатів від ГО.

Голосування відбувається на сайті Міністерства культури.

За інформацією МКІП, голосувати за новий склад НР заклади культури уповноважили 103 представників, а ГО — 102. Списків голосувальників міністерство не оприлюднило (такої вимоги немає в законі). Утім з неофіційних джерел LB.ua дізнався про склад цих списків. 

Досвід 2021 року показав, що найбільше маніпуляцій відбувається з голосуванням від ГО; водночас його найлегше відстежити, якщо знати склад голосувальників. Аналіз цьогорічного складу виявив декілька проблем, які повторюють патерн 2021 року. 

По-перше, у списку є громадські організації, які лише номінально стосуються культури — невідомі в професійних колах, засновані за декілька місяців до голосування, з відсутніми даними про засновників чи взагалі не зареєстровані в YouControl. Наприклад, ГО «Спілка талановитої молоді», ГО «Спілка культурологів України», ГО «Український сучасний балет», ГО клубного типу «Гостинна на Дворянській».

По-друге, багато зареєстрованих для голосування організацій пов’язані між собою. Наприклад, голосувальниця від ГО «Вільне мистецтво України» Ольга Підлісна є водночас директоркою ГО «Театральна Україна»; голосувальниця від ГО «Простір мистецтва» є керівницею ГО «Україна мистецька»; голосувальниця від ГО «Київ мистецький» Наталія Тодоренко є засновницею ГО «Всеукраїнська єврейська рада», керівницею ГО «Фонд документального кіно», керівницею ГО «Хаб арт світ» і співзасновницею ГО «Асоціація праведників Бабиного Яру» (другим співзасновником цієї ГО є кандидат до НР Олександр Сусленський); голосувальник від ГО «Товариство за збереження культурної спадщини міста Києва» Максим Вегнер — син голосувальника від ГО «Спілка німців України» Сергія Вегнера, який, за інформацією джерел, є водієм Сусленського.

Фото: ukrpres.info Олександр Сусленський

По-третє, з паном Сусленським пов’язані близько чверті зареєстрованих на голосування ГО. Він сам (спів)засновник ГО «Асоціація Ветеранів Великої Вітчизняної Війни», ГО «Українська оперна спілка», ГО «Всеукраїнський музейний фонд», ГО «Фонд “Шолом-Алейхем і Україна”», ГО «Фонд “Пам’ять жертв фашизму в Україні”», ГО «Центр “Єврейська енциклопедія України”» і Товариства єврейської культури України, від якого й голосуватиме; крім того, засновницею ГО «Музей “Пам’ять Бабиного Яру”» й ГО «Фонд підтримки мистецтва» є дружина Сусленського (Олена Шаповал), засновницею ГО «Асоціація фотохудожників України» й ГО «Фотомистецтво» — мати синів Сусленського (Наталія Усик), засновником ГО «Креативний Київ» — син Сусленського (Давид Сусленський).

Стосовно голосування за представників від закладів культури — тут небезпека можливого впливу міністерства через вертикаль державних закладів, але її складніше відстежити й довести.

Що можна зробити

Важливо розуміти, що чинний закон про УКФ не забороняє панові Сусленському голосувати за себе, а також реєструвати в системі МКІП щойно створені ГО своїх родичів і друзів, які голосуватимуть за нього. Поняття «конфлікт інтересів» у нього не закладене. Пропозиція посилити вимоги до ГО вже більш ніж рік лежить у секретаріаті Кабінету Міністрів, але політичної волі опрацювати її немає. Очевидно, і ОП, і МКІП зацікавлені у статус-кво чи просто байдужі до цих процесів.

Отже, наразі протистояти цій схемі можна лише за чинними правилами. Зокрема, окремі кандидати знялися з голосування, щоб якомога більше представників від реальних культурних ГО проголосували за консенсусних кандидатів — такими називають Богдана Логвиненка й Володимира Воробея. Було б добре, аби кандидати від закладів культури також домовилися між собою. 

Крім того, Інститут законодавчих ідей створив сайт підтримки, де пропонує голосувальникам заповнити анкету екзитполу, аби контролювати прозорість виборів.

Наступні два тижні покажуть, чи зможе культурна спільнота згуртуватись і захистити свої інтереси. Або ж наступні три роки ми знову матимемо керований УКФ, що здебільшого симулює діяльність.

LB.ua звернувся по коментарі до МКІП й Олександра Сусленського; на момент публікації відповідей не було.

Ксенія Білаш, редакторка відділу «Культура»

Новости Харькова