Головне за середу, 10 січня: удар по Харкову, бої під Авдіївкою та Мар’їнкою, справа судді Львова


Фото: Херсонська ОВА

Російська армія завдала удару по цивільному обʼєкту у Харкові.

Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов. “Висока вирогідність жертв серед людей, що в ньому знаходилися. На парковці поряд з обʼєктом горять авто, попередньо є руйнування будівлі. Туди вже виїхали усі відповідні служби”, — написав Терехов.

Як повідомив бригадний генерал юстиції Сергій Мельник, вкотре удари завдали з району Белгорода.

Попередньо Харків обстріляли знову із ЗРК С-300.

Тим часом Генштаб Збройних Сил України повідомив, що впродовж доби відбулось 42 бойових зіткнення.

Загалом ворог завдав 2 ракетних та 29 авіаційних ударів, здійснив 19 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали приватні житлові та багатоквартирні будинки, інша цивільна інфраструктура.

На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 9 атак ворога біля Новобахмутівки, Авдіївки, Сєверного та ще 10 атак неподалік Первомайського та Невельського Донецької області. Тут окупанти безуспішно намагалися покращити тактичне положення.

На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога біля Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де противник 7 разів намагався прорвати оборону наших військ та здійснив понад 20 авіаційних ударів в районі Новомихайлівки

Детальніше про оперативну обстановку станом на 18:00 10 січня – в нашій новині.

Окупанти завдали ударів керованими авіабомбами по селу Вільхуватка Куп’янського району. Внаслідок російського обстрілу загинула місцева мешканка, повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

«Внаслідок ворожого удару загинула 48-річна жінка. Пошкоджено 10 приватних будинків, магазин. Внаслідок обстрілу виникла пожежа в школі», – ідеться у повідомленні.

Екстрені служби продовжують ліквідацію наслідків.

Погоджувальна рада визначить долю проєкту закону про мобілізацію 11 січня.

Про це повідомив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

«Сьогодні провели засідання фракції. Обговорили поточну ситуацію і план роботи на найближчі дні… Усі рішення щодо розгляду законопроектів будуть ухвалюватися на Погоджувальній раді, куди запрошено військове командування та керівництво Міністерства оборони», — написав Арахамія в телеграмі.

Нардеп додав, що також найближчим часом буде інформація щодо кадрових питань у Комітетах Верховної Ради.

Водночас джерела LB.ua у фракції «Слуга народу» розповіли, що проєкт закону про мобілізацію 11 січня все ж планують повернути на доопрацювання Кабміну.

«Завтра відхилимо проєкт. Але це крок номер один», — повідомило джерело LB.ua.

Інший нардеп із фракції додав, що «є домовленість — уряд має одразу внести допрацьовану версію проєкту закону. «У п’ятницю», — сказав депутат.

Третє джерело підтвердило, що 11 січня парламент поверне проєкт про мобілізацію уряду. «Жаль, що уряд дізнався про це з телеграму», — додав депутат.

Суд поновив громадянина Росії Богдана Львова на посаді судді Верховного суду, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Київський окружний адміністративний суд 10 січня задовольнив позов ексголови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова щодо поновлення на посаді судді. Суд також схвалив сплату Львову зарплатні за час, поки він не працював, бо це «вимушений прогул».

ВСУ заявив, що оскаржить це рішення.

«Верховний Суд, не погоджуючись із рішенням КОАС, оскаржуватиме його в апеляційному порядку», — йдеться в повідомленні пресслужби суду.

У вересні 2022 «Схеми» виявили, що Богдан Львов понад 20 років тому отримав громадянство РФ на підставі довідки військовослужбовця, а потім поновив паспорт по досягненню 45-річного віку у 2012-му. Сам він це заперечував.

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, народний депутат із фракції “Голос” Ярослав Юрчишин повідомив, що у російському полоні перебувають понад 25 українських журналістів.

“Тут два великих блоки (щодо захисту прав журналістів, – ред.). Перше – це пошук механізмів активізації звільнення полонених журналістів. У нас понад 25 ваших колег зараз перебувають у полоні, за останніми даними. Це не комбатанти, це журналісти, які виконували свою роботу. За цивілізованими правилами ведення війни, не мали би бути в полоні в принципі, але факт є факт. Ми розуміємо, наскільки Росія нецивілізовано і взагалі потоптала будь-які права людини”, – сказав Юрчишин під час онлайн-розмови на тему “Комітет ВР зі свободи слова: межі відповідальності і відповідності”, організованої Комісією з журналістської етики.

За його словами, в цьому питанні, з одного боку, потрібно максимально залучати міжнародну спільноту до звільнення журналістів, а з другого – готувати спільно з моніторинговими організаціями, спільно з журналістськими асоціаціями компонент про відповідальність у Міжнародному кримінальному суді за злочини щодо свободи слова, за злочини проти журналістів.

Докладніше – в новині.

Найповніша картина сьогоднішнього дня – на нашому сайті. Сподіваємося, що завтра добрих новин буде більше.

Тримаймося і наближаємо Перемогу!

Новости Харькова